- немолодий
- —————————————————————————————немолоди́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
немолодий
Смотреть что такое "немолодий" в других словарях:
немолодий — а/, е/. Який досяг середнього віку; літній. || Який є невід ємною ознакою такої людини. || Характерний для такої людини (про вік, роки і т. ін.) … Український тлумачний словник
літній — I я, є. Прикм. до літо 1). || Який буває влітку; теплий, гарячий. || Який використовується влітку, признач. для літа. •• Лі/тній час період з весни до осені, коли в деяких країнах з метою більш раціонального використання світлового часу доби… … Український тлумачний словник
літошній — I л ітошній я, є, діал. 1) Те саме, що літній I. 2) Минулорічний. II літ ошній я, є, діал. Немолодий, у літах … Український тлумачний словник
парубок — бка, ч. 1) Молодий чоловік; юнак. 2) Нежонатий чоловік. •• Стари/й па/рубок немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим … Український тлумачний словник
підтоптаний — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підтоптати. 2) у знач. прикм.Трохи зношений (про взуття). || перен. Зрілого віку; немолодий, літній (про людину). || Який виявляє ознаки фізичного ослаблення від старості, виявляє ознаки старіння … Український тлумачний словник
поважний — а, е. 1) Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. || Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. || Немолодий. || Уживається при звертанні. 2) Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). || Сповнений поваги… … Український тлумачний словник
пристарий — а, е, зах. Літній, немолодий … Український тлумачний словник
пристарілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до пристаріти. 2) у знач. прикм., перен.Який пристарівся. (у 2 знач.). 3) у знач. прикм. Літній, немолодий. || Власт. літній, немолодій людині … Український тлумачний словник
пристаркуватий — а, е, розм. Літній, немолодий. || Власт. літній, немолодій людині. || у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується … Український тлумачний словник
статечний — а, е. 1) Розсудливо серйозний, розважливий у вчинках; з позитивними якостями (про людину); поважний. || Власт. розсудливо серйозній, поважній людині, характерний для такої людини; сповнений гідності, поважності. 2) Який справляє враження,… … Український тлумачний словник
